Кожен навчальний заклад пишається не кількістю учнів, а їх досягненнями. За роки існування Васильковецька школа випустила в світ багато відомих людей, яких знають і поважають не тільки в Україні, але і за її межами.
Познайомимось з найзнаменитішими випускниками:
Степан Стояновський народився в 1922 році в селі Кобиловолоки. Відомий український вчений у галузі фізіології сільськогосподарських тварин. Проте, його дитячі і юнацькі роки пов’язані з Васильківцями. У 1934 році він закінчив Васильковецьку школу. Навчався у Чортківській гімназії. Після її закінчення вчителював у Юрківцях (філії Васильковецької семирічки). Закінчив Львівський зооветеринарний інститут. З 1965 року — доктор біологічних наук, з 1966 — професор, заслужений діяч науки УРСР з 1982 р.
Петро Зданяк закінчив Васильковецьку школу і навчався у Києві на меліоратора. Після вузу працював на різних посадах за здобутою спеціальністю. У 60-70-ті роки він керував філією Тернопільського підприємства «Прикарпатканалбуду». Всі ставки на території земель Васильковецької сільської ради — це справа його рук.
Володимир Кучмій закінчив Васильковецьку десятирічку. Зробив чудову військову кар’єру, проходячи службу у внутрішніх військах колишнього СРСР. Займав посаду замісника командира полку внутрішніх військ у м.Чебоксари. У відставку пішов в чині підполковника внутрішніх військ.
Микола Кучмій народився 19 грудня 1946 року у селі Васильківцях Густинського району на Тернопільщині. Після закінчення у 1962р. восьмирічки вступив до Львівського технікуму легкої промисловості. Згодом навчався на історичному факультеті Львівського університету, який закінчив у 1975 році. Працював вчителем історії в Гадинківцях та Крогульцях на Гусятинщині до 1998 року. За роботу на педагогічній ниві нагороджений значком «Відмінник народної освіти» та званням «Старший вчитель».
З 1990 р. член НРУ, активний учасник подій патріотичного руху за Незалежність України. У творчому доробку М.Кучмія поетичні збірки «Біле і чорне», «Пори року», «Листи», «Кредо», «Портрети», «Час облав», поетичні версії «Повчання Володимира Мономаха», «Дао де Цзин» «Лао Цзи», публіцистичні та краєзнавчі нариси, серед яких і перше і друге видання «На зламі віків». Захоплюється живописом, має в доробку більш ніж 50 творів авторських пісень, збирач старовини.
Михайло Горбоватий закінчив Васильковецьку десятирічку, у 1947 році — Львівський торгово-економічний інститут. Викладав політекономію в Івано-Франківському медінституті. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію при Київському медінституті. Останнім часом працював старшим науковим співробітником відділу економіки при Академії наук України. Автор ряду наукових праць та публікацій, книги «Економіка України».
Володимир Вельбой у 1959 році закінчив Васильковецьку школу, а у 1966р. — Челябінський політехнічний інститут. Зайнявся науковою роботою і в 1972 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. З 1972 року — доцент кафедри машин і апаратів Хмельницького технологічного інституту, з 2002 — професор кафедри зносостійкості і надійності машин Хмельницького національного університету. Відмінник освіти України з 1999 року, є автором більше 100 наукових праць у фахових виданнях з технічної літератури, 20-ти навчально-методичних посібників з технології конструкційних матеріалів, має 7 авторських свідоцтв СРСР і 10 патентів України на винаходи.
.
Коваль Володимир закінчив школу у 1960 році. Навчався у Львівському сільськогосподарському інституті, після закінчення якого все життя пов’язав з сільським господарством і рідним селом, де працював на посаді інженера, заступника голови господарства та головою колгоспу. Деякий час, з 1982 по 1992 рік працював головним інженером сільгоспуправління в Гусятині. У 1992 р. В. Коваль став фермером, і почав господарювати на 50 га землі. З того часу кероване ним і його синами, Олегом та Ігорем, сільгосппідприємство перетворилося на потужну сучасну агрофірму, яка вирощує високі врожаї різних культур більш ніж на 10 тис. га в селах Васильківці, Гадинківці, Чабарівка, Крогульці, Личківці, Увисла Гусятинського району. З невеликого фермерського господарства воно виросло у СФНВГ «Коваль», про яке знають не тільки на Тернопільщині, але й у всій Україні.
Володимир Шумка Полковник Збройних Сил України у1962 р. закінчив Васильковецьку восьмирічку, працював інспектором держстраху у м. Чорткові, бухгалтером сільської ради, начальником фінансової служби в м. Сретенську(Росія), поблизу м. Магдебургу (ТДР) та у м. Львові. З 1987 року — начальник фінансового відділу Військового інституту Національного університету «Львівська Політехніка». Нині звільнений з лав Збройних Сил, але продовжує працювати.
Віктор Петров в 1949 році закінчив Васильковецьку восьмирічку, Львівську Політехніку. Працював у Києві, де продовжив навчання, змінює професію у Київському інституті культури. Сьогодні - режисер на студії документальних фільмів «Київнаучфільм». Проживає у Києві.
Володимир Попков — випускник Васильковецької восьмирічки 1968 року. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Львівського університету. Через участь в правозахисному русі, у студентські роки Володимир змушений був завершувати навчання в м. Свердловську. Після закінчення працював журналістом у газеті «Красноярський робочий». Згодом став головним редактором видання. Видав ряд публіцистичних книг, одна з яких «Нариси про людину».
Іван Гута закінчив Васильковецьку школу в 1971 році. Навчався на економічному факультеті Кам’янець–Подільського сільськогосподарського інституту. Нині голова наглядової ради «Мрія Агрохолдинг», почесний член Академії Аграрних Наук України, Герой України, найвідоміший васильківчанин, який, ставши фермером у 1992 році, зумів за короткий час досягти вершин у агробізнесі, створив надпотужне підприємство в галузі сільського господарства. Нині «Мрія Агрохолдинг», центральна садиба і офіс, якої знаходяться у с.Васильківці, об’єднує цілий ряд агропідприємств, розташованих у Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій та Тернопільській областях.
Ярослава Говор (Павлюк) — випускниця Васильковецької восьмирічки, яка згодом навчалася у Чортківському педучилищі, Київському інституті іноземних мов. Працювала у Мінському державному університеті, проходила стажування у Бохумському та Йєнському університетах (ГДР). Має цілий ряд наукових праць. Нині працює у Йєнському університеті (Німеччина).
Петро Федьків після закінчення школи у 1976 році вступив до Тернопільського музичного училища (клас гобой). Згодом навчався у Київській консерваторії ім. Лисенка. Після другого курсу його, як кращого студента, перевели на навчання у Інститут Гнєсіних (м.Москва). Сьогодні Петро Федьків грає в оркестрах м.Пензи, Санк-Петербургу, Південної Кореї, концертує з національним симфонічним оркестром Чорногорії.
Андрій Гута, після 8-го класу нашої школи (1991 рік) навчався у фізико-математичному ліцеї при Київському національному університеті ім.Т.Г.Шевченка, закінчив Тернопільський національний економічний університет, україно-нідерландський факультет економіки та менеджменту, отримав диплом з менеджменту та бухгалтерської справи в Університеті прикладних наук Утрехт (Нідерланди). Нині Андрій Іванович входить до складу Ради директорів і є віце-президентом та керівником напряму корпоративного розвитку і обслуговування Агрохолдингу «Мрія».
Микола Гута закінчив школу у 1997 році, середню освіту здобув у Гусятинській школі, вищу – на україно-нідерландському факультеті економіки та менеджменту Тернопільського національного економічного університету. Крім того, Микола Іванович отримав диплом з менеджменту та бухгалтерської справи в Університеті прикладних наук м. Утрехт (Нідерланди). Сьогодні він входить до складу Ради директорів і є генеральним директором «Мрія Агрохолдинг», відповідає за операційне управління компанією.
<Василь Петрович Горбоватий народився у 1942 році у с. Васильківці, випускник Васильковецької школи. Після закінчення Івано-Франківського медичного інституту став лікарем. Працював хірургом в Іркутській області, викладав у Чортківському медучилищі. З 1972 року та по сьогодні працює в Гусятинській центральній районній лікарні хірургом-травматологом.
Має талант та наснагу до культурної діяльності й літератури. З 1995 року він очолює гусятинський осередок товариства «Просвіта», стає заступником голови районної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів. У 2002 році його прийняли в національну спілку журналістів України.
Василь Петрович – краєзнавець, активно досліджує минувшину Гусята, видав книги, написав чимало статей про це містечко. Чимало працював і над дослідженням в історії районної медицини.
